Більшу частину обсягу теплих штукатурок (40-75%) складають легкі пористі наповнювачі дрібної фракції (до 2 мм). В якості сполучного компонента використовують білий портландцемент, вапно або їх суміш. Крім того, такі штукатурки містять до півтора десятка добаво- гідрофобізатори, пластифікатори, повітрозалучаючі добавки, які забезпечують паропроникність. За основною складовою теплоізоляційного матеріалу теплі штукатурки можна поділити на два типи: з мінеральним (найбільш поширені) і органічним наповнювачем. З органічних наповнювачів використовують пінополістирол у вигляді дрібних спінених гранул.
Така штукатурка має теплопровідність 0,06-0,09Вт/ м*К. Вона менш стійка до механічних впливів, ніж штукатурка з мінеральними наповнювачами, тому на стіні її слід захищати паропроникною фарбою або фінішної штукатуркою. З мінеральних наповнювачів використовують спучений перліт і вермикуліт. Оскільки обидва матеріали відрізняються високим водопоглинанням, їх попередньо обробляють гідрофобизаторами. При попаданні води на поверхню вони можуть вбирати вологу, яка потім легко випаровується;
Теплопровідність таких штукатурок вища – до 0,2Вт/м*К. Тепла штукатурка в 3-4 рази легша за традиційну: питома маса після затвердіння – 240-360кг/м 3 . Більшість теплих штукатурок паропроникні; їх можна наносити на стіни з будь-якого матеріалу і фарбувати будь-якими паропроникними фарбами (всі теплі штукатурки білого кольору, тому рекомендується їх подальша фарбування).